Маленькими кроками до великої цілі

Очевидно, що кожне завдання починається з мети: чим вона глобальніша, тим складніше почати працювати. У цьому випадку, моок працює проти нас. Адже він любить швидкі задоволення, бо для великої цілі потрібен час, іноді це 1,2 або навіть 5 років. Таким чином, мозок розуміє, що результат він побачить не скоро, тому надає перевагу завданням, які можна виконати швидко.

Але є прекрасне рішення, яке не змусить вас не відмовлятися від своєї цілі, ні жити у режимі очікування. І цей спосіб:

Розбий велику задачу на маленькі

І тут важливо давати собі вибір, тому є 2 способи досягнення цілі способом розбиття її на маленькі кроки. Це можна зробити двома способами. Перший — виконувати роботу крок за кроком. Другий спосіб — виконувати всі частини роботи у довільному порядку, починаючи з легших, або зтих, з яких ви самі хочете почати.

Таким чином ви будете бачити проміжні результати і тут же їх аналізувати. Це класна техніка, адже ви все ще рухаєтеся до великої цілі, і в цей же час постійно відслідковуєте свої результати.

Також, варто відділяти термінове від важливого, аби не губитися в пріорітетності. Це можна пов’язати й з навичкою тайм-менеджменту, бо коли ви грамотно можете розставити свої цілі за пріорітетністю, це відразу ж економить ваш час.

Відділяй термінове від важливого

Отже, як зазначено вище, найбільше встигає той, хто вміє правильно розділяти завдання за критеріями терміновості і важливості. А щоб зробити це, можна віднести завдання в одну з чотирьох категорій:

А. Важливе і термінове
В. Важливе, але не нермінове
C. Неважливе, але термінове
D. Неважливе і нетермінове

Це і є список пріорітетності. Спочатку варто робити всі завдання з категорії A, потім B, далі C і ніколи не робити завдання D, адже це просто марна трата вашого часу.

Звісно тут ви можете перефразувати пункти, або ж додати свої. Головне, щоб вам була зрозуміла суть такого розподілення.

На практиці це може виглядати так: створіть таблицю і записуйте у неї кожне завдання, яке хочете виконати. Для кожного завдання ставте цифру в колонку «Важливість» від 1(найбільша) до 3(найменша). Поставивши цифри у колонці «Важливість», оберіть для задачі значення від 1(найбільша) до 3(найменша) в колонці «Терміновість»

Сортування завдань за пріоритетністю підказує, за що слід братися в першу чергу. А виконавши одне завдання, позначте його у таблиці планері галочкою. Таким чином мозок отримує швидке задоволення від результату і виділяє гормон дофамін — він допомагає працювати далі.

Якщо чесно, то це справжнє мистецтво, яке під силу не кожному, але, гадаємо, ви впораєтеся.