❌ Міф: соціальні мережі суперечать природі людини.
✅ Правда: соціальні мережі задовольняють біологічну потребу людей в комунікації.
У нас є біологічна потреба в комунікації. Це повністю природньо. Люди хочуть вступати в контакт з іншими людьми. І соціальні мережі дозволяють реалізувати це максимально ефективно. Це як питання «Чому McDonald’s став популярним?». Бо у людей є потреба в їжі. У мережах закладів швидкого харчування цю потребу швидко та ефективно задовольняють. По такому ж принципу працюють і соцмережі.
До їх появи були аналоги – клуби за інтересами. Ті ж соцмережі тільки в реальному житті. Зараз це оцифрувалося і перенеслося в інтернет. Але структура і поділ на спільноти – залишилися. Пошук спільних інтересів і якась доля анонімності також. Мова йде не про якісні зміни, а про більшу доступність. Про те, що спілкуватися можна прямо із дому, комфортно і швидко.
Інтернет – це дитя людської психіки і наших потреб. Але його вплив не варто переоцінювати. Суспільство всього лише іде по шляху збільшення того, що раніше було менш доступним.
❌ Міф: соціальні мережі несуть лише негативний вплив.
✅ Правда: соціальні мережі несуть як позитивний, так і негативний вплив.
Кожна людина по своєму реалізує свої запити у соціальних мережах. Оскільки такі сервіси надають задоволення багатьох потреб, то і потреби можуть бути найрізноманітніші.
Наприклад, глобальний терапевтичний ефект: люди, яким важко спілкуватися в реальному житті, спокійно роблять це у соцмережах. Їм стає простіше. І це позитивна сторона доступного спілкування.
Негативно соцмережі можуть впливати на інтровертів. У такому випадку, одні поглинають інших. Люди, схильні до інтроверсії, часто ставлять на перше місце віртуальне спілкування і на друге – реальне. Чому? Бо ризики менші.
Але сказати, що соціальні мережі мають якийсь глобальний вплив, однозначно позитивний чи однозначно негативний, не можна.
❌ Міф: соціальні мережі можуть змусити людину робити невластиві їй речі.
✅ Правда: соціальні мережі не здатні здійснювати глобальний вплив на людей.
В певній мірі, соціальні мережі впливають на наш вибір. Ми створюємо свій мікросвіт, який відображає наші схильності. Ми впливаємо на соціальні мережі і вони якимось чином впливають на нас, але кардинально змінити наші інтереси не можуть. Це закон психіки: якщо людина опиняється у невідомому середовищі, то намагається знайти у ньому щось знайоме. Потрапляючи до соцмереж, людина, перш за все, шукає інформацію, яка відповідає її інтересам. Але одночасно вона стає більш консервативною, бо її інтереси все більше і більше підкріпляються.
Якщо людина – екстраверт, схильний до нового досвіду, то їй соціальні мережі дозволять проникнути в найрізноманітніші спільноти і спробувати геть усе. Це залежить від людини – який у неї темперамент, якою особистістю вона є. Але якщо людина схильна до інтровертності, то соціальні мережі точно не зроблять із неї оптимістичного екстраверта.
❌ Міф: соціальні мережі викликають залежність, від якої неможливо позбавитися.
✅ Правда: буде залежність чи ні залежить від конкретної людини.
Коли говорять про залежність від соціальних мереж, то мають на увазі лайки і дофамін. Перші – це неочікувана нагорода. Вона активізує дофамін. Потім він дає мозку сигнал: «Те, що ти зараз зробив було неочікувано круто. Мабуть, варто зробити це знову». Частина дизайнів для смартфонів, навіть, схожа на ігрові автомати. Що у них спільного? Миготливі вогники, кольори, сигнали, мелодії. Тобто, якщо вони працюють за однаковим принципом, то здатні викликати залежність. Проте, на цю ситуацію варто подивитися з іншого боку.
У науці існує так звана концепція адиктивної особи, тобто людини, яка залежна. Сьогодні вона залежна від одного, завтра – від іншого і так до кінця життя. Така особистість може бути залежна від будь-чого. Боротися із цим немає сенсу. Потрібно зрозуміти, в чому проблема конкретної людини, чому вона формує залежності.
Якщо людина не адиктивна і просто ситуаційно залежна – це, зазвичай, можна легко виправити. Наприклад, якщо у людини є вільний день, то вона може провести його в TikTok і тому подібне. Але як тільки ситуація змінюється –потрібно їхати на роботу, залежність минає. Тому все дуже індивідуально.
❌ Міф: є чіткі правила, як правильно вести себе у соцмережах.
✅ Правда: «10 правил, як вести себе у соцмережах» – це як «10 правил як потрапити на роботу без досвіду». Так не працює.
Всі поради ґрунтуються не на психології, а на здоровому глузді. Наприклад, людині, яку легко образити краще постійно оновлювати чорні списки, установити фільтри і приватність. Не вестися на тролінг. Бо інакше соцмережі будуть для нього постійним розчаруванням. А це спонукатиме проводити там ще більше часу у пошуках підтримки.
Проте, існує кілька лайфхаків, які допоможуть мінімізувати негативний вплив соцмереж. Тут у нагоді стане фільм «Соціальна дилема».
- Зроби свій екран чорно-білим (якщо це можливо). У ході еволюцій так склалося, що колір нас приваблює. Ми «підсідаємо» на нього. Якщо перейти на чорно-білий режим, то забереш частину дофаміну і повернеш собі трохи контролю
- Завжди май спосіб альтернативно проводити вільний час.
- Відключи усі сповіщення
- Ніколи не приймай відео, які рекомендує YouTube. Завжди обирай
- Використовуй додатки, які забороняють пошуковикам чи YouTube надавати рекомендації
- Будь впевненим, що отримуєш різну інформацію з різних джерел. Наприклад, підпишися на людей із думкою яких не згоден. Це дасть можливість бачити ситуацію з різних боків
Сподіваємося, тепер ти розумієш, що не варто боятися соцмереж чи штучно обмежувати себе у користуванні ними. Головний принцип – для всього має бути межа і здоровий глузд. До речі, раніше ми писали про те, як твоя особиста сторінка у соціальних мережах допоможе знайти роботу.
Текст: Макуха Катерина
