Нарешті третя частина соціологічного дослідження команди STUD-POINT, в якій ми зосередимося на тому, як молодь реагує на заходи від роботодавців.
Інтерес до заходів
Більшість протестованих форматів є цікавими для молоді. Найменше зацікавлення викликають змагання, спортивні заходи, квізи та хакатони – вони приваблюють менше половини респондентів. Найвищий інтерес стабільно мають вебінари та лекції. Інтерес до майстер-класів також є дуже високим, однак присутня тенденція в сторону зниження зацікавленості. Показник вище середнього мають соціальні та волонтерські заходи, open day/дні “відкритих дверей”, благодійні заходи та екскурсії в офіси компаній. Серед форматів із середнім рівнем інтересу – квести, конкурси, сніданки з HR.
Цікавим є галузевий розподіл популярності форматів. Найвищі показники серед усіх галузей займають вебінари, лекції та майстер-класи. Формати живої взаємодії з компанією – open day, дні відкритих дверей, екскурсії в офіси особливо важливі для сфер дизайну, архітектури, retail, HR та сервісних напрямів. Натомість технічні сфери (IT, інженерія) демонструють вищий за середній інтерес до хакатонів та професійних змагань. Особлива зацікавленість до соціальних, волонтерських та благодійних заходів характерний для ЗМІ, психології, туризму, HR, освіти. Особливу цікавість до сніданків з HR виявили юриспруденція, аграрна промисловість та страхування.
Відвідуваність заходів
Дослідження відвідуваності заходів, організованих роботодавцями, демонструє, що майже половина респондентів мають досвід пропуску подій, на які вони реєструвалися заздалегідь. Аналіз причин такої поведінки показує, що найбільш критичними факторами є особиста зайнятість або невміння ефективно спланувати свій час. Також суттєвий вплив мають зовнішні обставини, як-от обстріли, відключення електроенергії, погодні умови чи проблеми з транспортом.
Значний відсоток відмов зумовлений організаційними прогалинами. Зокрема, кожен четвертий респондент просто забував про подію, а кожен п’ятий зазначив, що не отримав вчасного нагадування від організаторів. Крім того, значна частина аудиторії втрачає мотивацію через суб’єктивні відчуття: лінь, сумніви щодо цінності заходу або незручне місце або формат проведення. Також присутній психологічний аспект – приблизно кожен десятий опитаний відчував тривогу перед подією або був не впевнений у власній компетенції.
На основі цих даних можна зробити висновок, що хоча більшість причин пропуску мають зовнішній або особистий характер, організатори мають реальну можливість вплинути на ситуацію. Оскільки значний відсоток людей ігнорує заходи через банальну забудькуватість або відсутність зворотного зв’язку, існує гостра потреба в покращенні системи сповіщень та регулярних нагадувань. Чітка комунікація, підтвердження реєстрації та покращення системи сповіщень про події можуть суттєво підвищити реальну присутність учасників на івентах.
Стимули відвідування заходів
Для підвищення відвідуваності критично важливим є впровадження системи стимулів. Згідно з дослідженням найбільш ефективними факторами мотивації є наявність матеріальних бонусів, таких як подарунки, сертифікати чи обіди, а також регулярні нагадування через електронну пошту або SMS. Окрім цього, для учасників суттєво важливі зручний графік, можливість долучитися онлайн та попереднє ознайомлення з програмою чи спікерами. Створення дружньої атмосфери та чітке пояснення користі заходу також сильно впливають на рішення відвідати подію.
Покращення системи комунікації через регулярні розсилки перед подіями та впровадження матеріальних стимулів є ключовими кроками, що допоможуть залучити молодь та забезпечити високу присутність на заходах.