Сьогодні темою нашої розповіді будуть тихі майстри затишку. Так-так, це ті самі інтроверти, які, здається, мають алергію на переповнені зали й бажання контактувати з безліччю людей. Весь світ намагається змусити їх вступати в соціальні взаємодії. Тимчасом інтроверти почуваються найкраще, коли перебувають у власному просторі з улюбленою книжкою або роздумами у своїй голові. Але чи знаєте ви, що інтроверти — це не просто люди, які не люблять багато розмовляти?
Так, ми знаємо, що інтроверсія та екстраверсія — питання суперечливе, адже людина може одночасно виявляти риси того й того. Дізнаймося думку вчених із цього питання. Ми розглянемо інтроверсію як унікальне явище і з’ясуємо, які переваги можуть супроводжувати цей особливий спосіб сприйняття світу. З’ясуймо як інтроверти можуть розкрити свій потенціал у сучасному світі.
Для того, щоб надати актуальну та релевантну інформацію, ми ознайомилися з роботою Елейн Х’юстон. Проаналізували, виокремили речі, які на нашу думку, можуть тебе зацікавити, й скомпонували концентрований саммарі. Сподіваємося, ти почерпнеш щось нове для себе.
Інтровертно-екстравертний спектр
Існує ряд ознак, які легко класифікувати: колір очей, види в межах роду, часові пояси. Але коли йдеться про архетипне розрізнення інтровертів і екстравертів, людська поведінка не вписується в одну з цих категорій. Більшість із нас виявляє якості обох типів і розташована десь посередині. Чіткого розмежування не існує. Екстравертність розглядають як спектр індивідів, які демонструють певну поведінку, пов’язану з обома типами.
Спектр інтровертів і екстравертів є способом класифікації чогось залежно від його положення на шкалі між двома крайніми точками. У нашому випадку, це вроджена схильність людини реагувати на подразники у певний спосіб. Якщо помістити абсолютну екстравертність на один кінець шкали й абсолютну інтровертність на інший, отримаємо спектр, що пояснює інтровертів, екстравертів та всі проміжні нюанси між ними.
Протиставлення інтроверсії та екстраверсії є суто людським нав’язуванням. Його мета — створити просту структуру, за допомогою якої можна класифікувати людей за поведінковими особливостями. Спектр — це шкала, що дозволяє визначити, де людина розташована відносно інших за нюансами поведінки. Тобто не можна точно визначити приналежність людини до тієї чи тієї характеристики.
Людський мозок залишається найскладнішою структурою у відомому нам Всесвіті. Зі 100 мільярдами нейронів неперервно коливаються нейрохімічні рівні. Успадковані та засвоєні фактори поведінки, а також динамічні стимули, роблять наші характеристики складнішими, ніж просте розмежування на два чи три типи — інтроверт, екстраверт або амбіверт.
Доктор Ден МакАдамс, голова факультету психології Північно-західного університету, описує екстраверсію та інтроверсію як безперервний вимір. Подібно до інших безперервних шкал, таких як зріст і вага, існують люди, які відображають крайні показники. Наприклад, дуже високі або дуже важкі люди. Аналогічно, є люди, які отримують високі оцінки за ознакою екстравертності. Але більшість з нас десь посередині цього спектру.
Особистісні відмінності інтроверта та екстраверта
- Комунікації
В соціальних ситуаціях, екстраверти та інтроверти проявляють себе по-різному. Екстраверти віддають перевагу активності та насолоді від соціальних взаємодій. Інтроверти, як правило, більш замкнуті та стримані. Інколи навіть уникають контактів.
Гілфорди визначили дві крайності в товариськості: соціальну відстороненість та соціальну залежність. Інтроверти насолоджуються проведенням часу наодинці, відчуваючи задоволення від внутрішніх роздумів. З іншого боку, екстраверти отримують енергію від соціального оточення і часто стають центром уваги у великих групах. Це не означає, що інтроверти є антисоціальними. Скоріше вони отримують задоволення у взаємодії із вужчим колом спілкування.
Мін Лі та Насс припустили, що основною причиною соціальної присутності в екстравертів є схильність до балакучості. Вони мають тенденцію говорити частіше й голосніше, займати більше фізичного простору за допомогою широких жестів та ініціювати більше розмов, ніж інтроверти.
- Прийняття рішень
Дослідження про вплив екстраверсії/інтроверсії на процес прийняття рішень, показали, що екстраверти частіше приймають спонтанні рішення. Вони опираються на те, що здається найбільш природним у конкретний момент. Хоча було помічено, що екстраверти також зважають на «за» і «проти» перед прийняттям рішення. Вони часто шукають керівництва або поради. Натомість інтроверти уникають імпульсивних рішень завдяки своїй схильності до ретельного аналізу, інтуїтивного сприйняття.
- Професійна діяльність
Екстраверти, як правило, позитивніше ставляться до життя. Наукові дослідження підтверджують також позитивний зв’язок між екстраверсією та задоволеністю в роботі. Більш того, екстраверти частіше вживають заходів для вирішення незадовільних ситуацій на робочому місці, в порівнянні з їхніми інтровертними колегами.
Шум на робочому місці може становити більшу проблему для інтровертів, ніж для екстравертів. Дослідження показали, що застосування шумових подразників суттєво впливає на концентрацію інтровертних працівників. Ці результати підтверджують гіпотезу про чутливість до шуму, що призводить до підвищеного рівня збудження інтровертів. Це заважає їм виконувати складні завдання.
Мозок інтроверта та екстраверта різний?
Під час дослідження церебрального кровотоку Фішер Вік та Фредеріксон виявили нейронні відмінності між інтровертами та екстравертами. У інтровертів спостерігалась лівостороння активність головного мозку. Там виявлено високу концентрацію терміналів, що містять дофамін. Дофамін — речовина, яка дозволяє відчувати задоволення та відповідальна за рух. Крім того, у інтровертів спостерігалось збільшення нейронної активності в областях мозку, пов’язаних з навчанням, моторикою та контролем уваги. Це означає, що інтроверти можуть виявляти вищу здатність до усвідомленого навчання, зосередженості на деталях та точності.
Дослідження за допомогою магнітно-резонансної томографії (МРТ) показали, що екстраверсія пов’язана з активацією певних областей мозку. Зокрема, спостерігаються активації:
- передньої поясної кори — відповідає за прийняття рішень і соціально керовані взаємодії;
- дорсолатеральної префронтальної кори — робоча пам’ять і пізнання;
- середньої скроневої звивини — мова і запам’ятовування слів, понять, фактів;
- мигдалеподібного тіла — обробка емоцій.
За допомогою МРТ вчені досліджували, як мозок працює без нашої уваги. Дослідник Айзенк припускав, що екстраверсія пов’язана з різним рівнем «зарядки» мозку. У нього була думка, що екстраверти мають менше початкового «заряду» для мозку, ніж інтроверти. Це може впливати на багато речей, наприклад, на як ми спимо, нашу мотивацію, як ми зосереджуємося та які ми уважні. Це означає, що екстраверти мають меншу внутрішню збудливість, тому вони шукають зовнішні стимули для підвищення рівня збудження.
Хочеш дізнатися трішки більше про інтровертів? Запрошуємо до перегляду виступу Сьюзан Кейн «The power of introverts». Там ти почуєш ще багато життєвих історій з життя інтроверта та цікавих лайфхаків для спрощення життя соціально-спокійним людям. Користуйся!