У 2003 році 19-річна студентка Стенфордського університету Елізабет Холмс прийняла рішення, яке змінило її життя: вона покинула навчання, щоб створити власну компанію. Її стартап Theranos мав амбітну мету – зробити справжню революцію в консервативній медичній галузі. Холмс обіцяла, що замість болісного забору кількох пробірок крові з вени пацієнтам буде достатньо здати лише кілька крапель крові з пальця. Таким чином, Theranos обіцяв проводити понад 200 різних лабораторних досліджень – від визначення рівня холестерину до виявлення діабету та раку. Завдяки спеціально розробленому портативному апарату під назвою «Edison», Theranos заявляла про здатність проводити понад 200 різних медичних тестів: від визначення рівня холестерину до виявлення діабету та раку. Проте ця грандіозна інновація обернулася одним із найгучніших шахрайських скандалів в історії Кремнієвої долини.
Злет і створення образу
Елізабет Холмс майстерно вибудувала свій публічний імідж та ауру таємничості навколо компанії. Вона щиро захоплювалася засновником Apple Стівом Джобсом: найняла колишніх дизайнерів Apple для створення апарату «Edison», постійно носила чорні водолазки і навіть почала штучно говорити нетипово низьким голосом.
До 2014-2015 років Theranos оцінювали у 9 мільярдів доларів, а саму Холмс визнали наймолодшою в США жінкою-мільярдером, яка заробила статки самостійно. Харизма засновниці дозволила їй залучити до ради директорів зірковий склад впливових осіб, які не мали медичного досвіду. Серед них були колишні держсекретарі США Джордж Шульц та Генрі Кіссінджер, а також майбутній міністр оборони Джим Меттіс. Керуючись популярним у технологічній сфері страхом пропустити «наступну велику річ» (синдром FOMO), інвестори вклали в стартап сотні мільйонів доларів. Серед них були родина Волтонів (засновники Walmart), медіамагнат Руперт Мердок та політикиня Бетсі ДеВос.
Смертельна небезпека та фальсифікації
Незважаючи на гучні обіцянки, революційна технологія просто не працювала. Пристрій «Edison» міг виконувати лише мізерну кількість тестів, і їхні результати були вкрай ненадійними та хибними. Щоб приховати ці фатальні недоліки, Theranos таємно закуповувала традиційні лабораторні аналізатори у сторонніх конкурентів, таких як Siemens, і тестувала більшість зразків крові саме на них.
Аби запевнити інвесторів у своїй надійності, компанія підробляла документи, додаючи до своїх звітів логотипи відомих фармацевтичних компаній (наприклад, Pfizer). Найгіршим було те, що неточні тести наражали на смертельну небезпеку реальних людей. В одному випадку пацієнтці помилково діагностували ВІЛ, а іншій жінці результати Theranos хибно вказали на викидень, хоча її вагітність протікала нормально.
Викриття
Внутрішня корпоративна культура Theranos, якою керувала Холмс разом зі своїм таємним партнером Рамешем «Санні» Балвані, базувалася на брехні, залякуванні та постійному психологічному тиску на працівників. Проте двоє молодих лаборантів, Тайлер Шульц та Еріка Чунг, не змогли мовчати про систематичну фальсифікацію даних. Коли керівництво проігнорувало їхні попередження та почало погрожувати судами, вони стали викривачами і передали інформацію Джону Каррейру – репортеру The Wall Street Journal. У жовтні 2015 року він опублікував першу нищівну статтю, яка розкрила правду про маніпуляції стартапу.
Після цього почався ефект доміно. Регулятори у сфері охорони здоров’я (CMS та FDA) розпочали перевірки і з’ясували, що лабораторії стартапу загрожують здоров’ю пацієнтів. Багатомільйонні партнерства з мережею аптек Walgreens та супермаркетами Safeway були скасовані. У 2018 році компанія Theranos остаточно припинила своє існування.
Бульбашка лопнула
Під час судових засідань Елізабет Холмс намагалася виправдати свої дії. Вона звинувачувала свого колишнього партнера Балвані у психологічному насильстві та спробах тотального контролю над нею. Крім того, її захист намагався перекласти відповідальність на інвесторів, звинувачуючи їх у тому, що через жадібність вони не провели належного розслідування щодо компанії перед тим, як давати гроші. Однак прокуратура за допомогою внутрішніх електронних листів довела, що Холмс чудово усвідомлювала всі технічні проблеми і свідомо приховувала їх.
У результаті наприкінці 2022 року суд засудив Елізабет Холмс до понад 11 років ув’язнення за шахрайство щодо інвесторів. Її співучасник Санні Балвані отримав майже 13 років тюрми. Історія Theranos стала потужним уроком для всього технологічного світу. Вона яскраво продемонструвала, що популярна в Кремнієвій долині філософія «fake it till you make it» (прикидайся, поки не досягнеш успіху) не може застосовуватися, коли йдеться про людське здоров’я. Бізнес-експерти наголошують: зазнавати невдачі під час розробки інновацій – це нормально, але шахрайство не має виправдань. Цей прецедент також показав критичну важливість компетентної ради директорів, яка повинна ставити складні запитання, та інвесторів, які зобов’язані вимагати беззаперечних доказів, а не сліпо вірити в харизму лідера.