Привітики! А ось і наш крайній випуск про те, як працюється у компанії EBA. Сьогодні знайомимо тебе із новим напрямом. Наступний фахівець, чию роботу ми висвітлимо сьогодні, має увесь час тримати руку на пульсі та допомагати функціонувати українському бізнесу у непростих умовах. Як працюється економістам у EBA ти дізнаєшся у цій серії. Гортай:)
Ім’я: Дарія Січкар
Посада: менеджер Комітету з логістики ЕВА.
Департамент захисту/адвокації інтересів бізнесу
Пошук роботи
Це було в жовтні 2016 року, я звільнилась з моєї попередньої роботи та почала шукати нову. Шукала роботу на сайтах де розміщуються актуальні вакансії, а також безпосередньо на сайтах самих компаній. Період пошуку зайняв один місяць.
Я б радила робити це паралельно, тобто розпочати пошуки роботи та не звільнятись, поки не отримаєте джоб офер. Оскільки я вже була без роботи й шукала нову, морально це було складно, адже я не знала на скільки процес пошуку нової роботи може затягнутись.
Я почала працювати за тією спеціальністю, яку вивчала в університеті, але згодом (після одного року роботи за фахом) зрозуміла, що це не моє. Тому дослухалася до своїх побажань та дещо змінила свій профіль. Раджу не боятись, слухати себе та пробувати знайти те що подобається. Важливо пам’ятати, що помилки роблять усі, навіть професіонали. На помилках я вчилась, головне — робити правильні висновки та ніколи не зупинятись.
Проходження відбору
Зазвичай у компаніях тобі пропонують пройти три етапи: тестове завдання, інтерв’ю із HR та фінальне інтерв’ю із безпосереднім керівником. Так було й у мене.
Звісно, що, проходячи ці етапи, я іноді отримувала відмови, та це нормально. Навіть під час співбесід я здобувала певний досвід. Наприклад, я декілька разів сама відмовлялась від запропонованої роботи, адже розуміла, що компанія мені не підходить (наприклад, культурна політика компанії, її цінності не збігаються із моїми).
Я ставлюся до процесу рекрутингу більш по-філософськи. Передбачити отримання оферу не намагаюся. Часто трапляється, що співбесіда, на ваш погляд, пройшла дуже добре, але це не є гарантією, що вам запропонують джоб офер. Є ще багато зовнішніх факторів, які ми не можемо контролювати, а вони впливають на те, візьмуть вас у компанію чи ні.
Мене, на щастя, взяли у компанію EBA. Одного дня мені зателефонували й повідомили цю звістку. І для мене це, певна річ, була приємна новина. Адже компанія мені сподобалась і була близька по цінностях. А це важливо.
Адаптація в колективі
Спершу мені було важко адаптуватись до нової корпоративної політики, адже я перейшла працювати із державної служби до приватної компанії. Це різний зовсім стиль та атмосфера роботи, тому мені потрібно було трохи часу, щоб перелаштуватись на інші процеси управління у компанії.
Колектив молодий, проблем із новими колегами не було. Навпаки, я знайшла багато нових друзів для себе. Клімат і атмосфера колективу повпливали в цьому плані позитивно:)
У нас класний HR і хороші внутрішні правила комунікації, тому проблем з іншими співробітниками не було. Траплялися деякі курйозні випадки, але вони завжди приносили нам лише позитивні емоції. Проживали їх іноді через жарти:) Це зближує, до речі.
Перші таски, перемоги й невдачі
Мене вразило те, як колеги підтримують мене й інших співробітників зокрема. Наприклад, для мене як новачка багато процесів були невідомими. Я могла з легкістю звернутись за допомогою чи порадою і мені ніколи не відмовляли. Це було дуже важливо та цінно. Та й взагалі вважаю таку відкритість рушієм позитивних змін.
Масштабних факапів я, на щастя, не мала. Траплялися різні ситуації, звісно, але я б не називала це провалом. Були помилки, але ми на цих помилках вчимось. І дуже важливо, коли керівництво та колектив дають можливість взяти до уваги причини, виправити ситуацію, а потім постаратися цього не повторювати у майбутньому. Вважаю, що якщо співробітник виказує бажання виправитися, йому обов’язково потрібно дати шанс це зробити. Цей же принцип діє і в EBA.
Пам’ятаю свій перший самостійний проєкт, який я здійснила вже на посаді менеджера. Результат був дуже хороший і я отримала позитивний зворотний зв’язок від усіх зацікавлених колег, працівників. Це надихає, саме це спонукає мене робити щось краще, проявляти ініціативу. Бачити результат своєї роботи — дуже цінно, це стимулює мене.
А далі крок за кроком я спочатку була асистентом, потім координатором, потім менеджером. Якщо керівництво бачить результати, бачить бажання співробітника у підвищенні — це і є основним поштовхом до надання йому більшої кількості обов’язків та повноважень. Одного бажання звичайно не достатньо, його ще потрібно підтверджувати своїми досягненнями та знаннями. Ти повинен відповідати вимогам нової посади.
У нас гнучкий графік роботи, наразі ми можемо працювати дистанційно, тому я вільно розпоряджаюсь своїм графіком. Я нормально ставлюсь до того, щоб попрацювати й поза робочим днем, але це моє особисте рішення. Компанія поважає особисті кордони працівників, тому не виникає проблем щодо порушення зі сторони компанії.
Хоча без негативу не обійшлося. У мене було бажання піти з компанії. Воно виникло, коли я ще працювала на посаді асистента і змінився мій керівник. На той час я вважала, що я маю стати його наступницею) Відповідно, цього не сталось. Я тоді працювала в компанії лише пів року, не мала необхідних знань та навичок.
Як я вже зазначала, одного бажання отримати підвищення не достатньо. Тому через деякий час думки про звільнення мене полишили і я почала працювати над покращенням своїх професійних навичок. У результаті згодом я отримала своє бажане підвищення. Всьому свій час:)
Як працюється зараз і що буде далі?
З часом всі страхи проходять, а особливо, якщо це робота, яку ви любите. Я люблю свою роботу, і для мене це не рутина, а частина мого життя, яка приносить мені задоволення.
Розпочинаю робочий день десь о 09:00 ранку, зазвичай я працюю з дому, тому вдається розпланувати роботу так, щоб поєднати її із домашніми справами. Часто я ходжу на зустрічі офлайн, а також два рази на тиждень працюю з офісу.
Ранок я обов’язково розпочну з горнятка кави, а також відвідаю спортзал. Після того вже беруся до роботи. Головне не забувати пообідати, бо коли працюєш з дому, час проходить дуже швидко, ти не встигаєш огледітися:) Важливо пам’ятати про такі й подібні рутинні речі, які теж важливі, щоб організм не виснажувався. Зараз через повітряні тривоги мій звичний графік іноді збивається, тому можу ввечері закінчити те, що не встигла зробити протягом дня.
Колектив став ще більш дружний, особливо після початку війни. Ті колеги, які залишились в Києві, стали для мене ближчими. Ми часто збираємося в офісі, проводимо час разом. Наприклад, ввечері у п’ятницю. Це вже як гарна традиція і чудове завершення робочого тижня.
Я облаштувала собі робочий стіл вдома, це зручно. Там є все, що потрібно мені для виконання задач. Іноді, коли починає боліти спина, переходжу на диван:) В цьому весь кайф працювати з дому:)
Окрім того, наразі я закінчую навчання МВА у Київській Школі Економіки. Професійний розвиток планую, сподіваюсь що все вдасться.
От і добіг кінця наш міні-серіал про EBA. Але ми не прощаємося! Наша команда уже працює з новими респондентами та готує тобі порцію нових смажених фактів;) Тож тримаємо зв’язок і чекаємо тебе серед відвідувачів нашого сайту.