Привіт, друже! Сьогодні на екрани виходить продовження твого улюбленого серіалу на каналі STUD-POINT — «Подорож інсайдера». Прийшов час відкрити для тебе завісу та розкрити всю потужність та привабливість EY в Україні.
Цього разу ми вирушаємо у світ юридичної практики. Так, саме вона забезпечує правовий супровід найрізноманітніших проєктів для клієнтів з різних галузей. Фахівці EY володіють знаннями й досвідом у галузі транзакцій з купівлі-продажу бізнесу, реорганізації міжнародних компаній, супроводу проєктів публічно-приватного партнерства та розв’язання складних сучасних правових питань.
Під час нашої подорожі ти дізнаєшся про їхні проєкти та зануришся у світ інсайдерських порад і рекомендацій. Тож, приятелю, готуй ноутбук, заряджайся цікавістю та нумо до юридичних пригод разом з EY в Україні!

Ім’я: Евеліна Овчарук
Посада: Спеціалістка юридичної практики EY в Україні
Пошук роботи
На момент отримання джоб-оферу від EY я вже мала досвід пошуку та проходження стажувань. Завдяки стажуванням сформувалося моє уявлення про подальший розвиток та становлення у професійній сфері. Я усвідомила власні цінності, які були би для мене близькими, та осмислила внесок, який я готова зробити своєю працею у компанії.
Мій шлях до отримання омріяного оферу тривав приблизно півтора місяця. Через сайти та соціальні мережі компаній я вивчала інформацію не тільки про відкриті вакансії, а й про актуальні проєкти, якими займаються організації, їх цінності та корпоративну культуру. Також я брала участь у заходах, організованих компаніями для студентів та випускників.
З EY я познайомилася ближче під час серії майстер-класів «Секрети успішного працевлаштування». Впродовж заходу я поспілкувалася із рекрутерами, дізналася про специфіку роботи у компанії Big4, про їхній підхід до розвитку співробітників, а також отримала поради щодо працевлаштування.
Один із найбільших викликів у цей період — відсутність розуміння, як саме побудувати свою кар’єру та знайти для цього можливості. Я не мала чіткого уявлення про те, як використати свої компетенції та навички, аби ефективно презентувати свій потенціал і виявити свою цінність для роботодавців.
Також досить часто мені бракувало зворотного зв’язку від роботодавців. Інколи я не отримувала відповіді про результати співбесіди або відбору на стажування. Це ускладнювало оцінку мого прогресу для розуміння як і куди краще рухатися далі у пошуку кар’єрних можливостей.
Наостанок, у мене були відсутні професійні контакти у юридичній галузі. Зокрема бракувало контактів із рекрутерами та фахівцями, комунікація з якими могла б значно скоротити процес пошуку роботи.
Я б навіть виокремила декілька факторів, які могли би спростити процес пошуку вакансій та зробити його більш ефективним:
- Оцінка навичок та досвіду, а також визначення своїх сильних сторін.
- Активний інтерес до індустрії та професійних гравців.
- Визначення пріоритетних компаній, які відповідають особистим та професійним інтересам.
- Розширення мережі професійних зв’язків.
- Вступ до професійних асоціацій та організацій.
- Проактивний підхід до пошуку кар’єрних можливостей.
Мій вибір спеціальності був самостійним, без зовнішнього впливу з боку родини або знайомих. Приймаючи рішення про вступ на юридичний факультет, я керувалася лише власним уявленням та розумінням цієї професії. Вони сформувалися у мене на момент закінчення школи завдяки особистим інтересам, здібностям та потенційним можливостям. Не останню роль відіграли навички, отримані під час участі у Малій академії наук (МАН). Участь у МАН дала мені досвід наукової діяльності, який сприяв розвитку критичного мислення та дослідницьких навичок і заклав інтерес до проведення глибинної аналітичної роботи та аналізу складних ситуацій, який і складає значну частину роботи юриста. А от у багатьох моїх однокурсників пошук першої роботи за фахом став синонімом слів «труднощі» та «невдачі».

В Україні юристи представляють професійну сферу з найвищою конкуренцією. Тому суперництво з іншими юристами-початківцями, вимоги роботодавців до наявності професійного досвіду, недостатність практичних навичок та невідповідність університетської підготовки реальним потребам ринку — все це йде додатком до диплома. Усвідомлення того, що наявність диплома, якого б він не був кольору, не є достатнім, змусило мене шукати інструменти, аби стати конкурентоспроможною серед інших кандидатів. Я почала брати участь у програмах стажувань та волонтерських проєктах, у яких я отримала свій перший практичний досвід. Так з`ясувала для себе, які знання є необхідними на практиці, а які так і залишаться на сторінках підручників.
Важливим аспектом стала побудова мережі професійних зв’язків. Фахові заходи, семінари та конференції – все це допомогло мені поглибити свої знання та отримати розуміння тенденцій на юридичному ринку. Ще у такий спосіб я покращила свої soft skills, якими нехтують деякі молоді спеціалісти.
Проходження відбору
Перший етап відбору полягав у вирішенні тестів або розв’язанні професійних кейсів. Ці завдання спрямовані перевірити рівень уміння застосувати отримані академічні знання на практиці при вирішенні ситуаційних кейсів. Після першого етапу — інтерв’ю. На ньому оцінюють кандидата як особистість та потенційного колегу.
Інтерв’ю проводилось зі старшими юристами та партнерами компанії. Я мала можливість представити себе, дізнатися більше про особливості роботи, обговорити ситуації, які можуть виникати на робочому місці. Хоч із цитуванням положень кодексів чи норм законів я не стикалася, питання, чи можуть бути вкладом учасника ТОВ олівці, книжки й т.д., зустрічалися декілька разів.
Звісно, я отримувала й відмови. Не можу стверджувати, що сприймала кожну легко та із позитивним настроєм, адже кожна поразка є викликом для нашої самооцінки та впевненості у собі. Однак, із часом, я все частіше впевнююсь у тому, що відмова є невіддільною частиною досвіду та професійного розвитку. Будь-то відмова в отриманні бажаного офферу, запрошення на стажування чи іншої можливості, на які покладаєш багато сподівань. Вона може слугувати лише сигналом, що потрібно зробити корективи в обраній стратегії, проаналізувати, які є недоліки та продовжувати рухатися вперед.
Усвідомлення того, що відмови є неодмінною частиною шляху до успіху, а не до провалу, є моїм способом боротьби із негативним думками, самобичуванням та розчаруванням. Важливо не втрачати мотивацію, вірити у себе та продовжувати навіть після невдалих спроб.
Для мене процес рекрутингу, зокрема етап інтерв’ю, є насамперед діалогом, де обидві сторони мають можливість познайомитись та переконатися в тому, що вони мають спільні погляди на роботу і командну взаємодію. Втім, відбір кандидатів є складним і комплексним процесом, в якому рішення приймається на основі різних факторів. Тому, навіть якщо співбесіда була успішною, я завжди ставлю собі реалістичні очікування і розумію, що результат не завжди можна передбачити з абсолютною точністю.
Рекрутер повідомив мене про успішно пройдений відбір 31 грудня. Ця новина, отримана напередодні Нового року, стала символічним перехідним моментом до нового етапу на шляху професійного становлення. Радість від досягнення поставленої мети та можливості реалізувати свої професійні амбіції переповнювала мене. Водночас я відчувала схвильованість, усвідомлюючи, що це велика можливість та виклик, які вимагатимуть від мене відданості та безперервного професійного розвитку.
Адаптація у колективі
Початок моєї роботи в EY припав на кінець січня, в пік робочого навантаження у Big4, відомого як «бізі сізон». Великий обсяг роботи, швидкий темп та високі вимоги до якості виконання завдань постали для мене значним викликом. Хоч я була на позиції інтерна, вже з перших днів я була залучена до великих проєктів. Це вимагало від мене швидкої адаптації, засвоєння великого обсягу інформації та вміння ефективно працювати в умовах інтенсивного ритму роботи та коротких дедлайнів. Тісна співпраця з досвідченими колегами та готовність команди допомогти, поділитися своїм досвідом та відповісти на питання, допомогли мені швидко адаптуватися в новому колективі та впоратися з усіма складнощами.
Найперше, що мене вразило як новачка, і що залишається вагомим і до сьогодні, це ставлення до кожного співробітника в EY, незалежно від його посади. Один з фундаментальних принципів у роботі компанії — створення сприятливого та відкритого середовища, де кожен може вільно висловити свою думку. Це особливо важливо під час командної роботи над спільними проєктами з іншими відділами або навіть з колегами з іноземних офісів. В EY кожен голос почутий, а злагоджена командна робота є нероздільним елементом у щоденній діяльності.
Позитивне враження від колективу почало формуватися ще на етапі інтерв’ю. Вже під час співбесіди відчувався дружній та професійний підхід, який відображав сприятливу робочу атмосферу. Після приєднання до команди мої перші враження лише зміцнилися. Я особливо цінувала можливість звернутися до будь-якого члена команди, незалежно від його посади, і отримати допомогу, пораду або спільно розв’язати поставлені завдання. В колективі загалом панує культура спільного навчання та розвитку. Колеги відкриті до обміну знаннями, готові ділитися своїми унікальними навичками та вчити нового.
Під час моєї адаптації траплялося багато робочих завдань та викликів, до яких необхідно було підходити з легкістю та оптимізмом. В робочому середовищі, де щоденне навантаження є високим, важливо знаходити баланс між серйозністю та позитивним настроєм.


Висадка ялинок — одна з благодійних ініціатив EY в Україні
Крім того, я не можу оминути корпоративну соціальну відповідальність компанії, яка вплинула на моє першочергове враження під час адаптації. EY активно підтримує благодійні та соціальні ініціативи, спрямовані на поліпшення життя людей та довкілля. Цей аспект був особливо важливим для мене, оскільки він дозволяє не тільки працювати в мотивуючому середовищі, але й допомагає почувати себе частиною чогось більшого і привносити зміни у світ навколо нас. Тим паче у цей непростий період, який ми проживаємо зараз. Саме в такі часи, коли весь світ має об`єднатися, важливо бути у команді, яка працює на загальносуспільну мету та інтереси.
Перші таски, успіхи та провали
Я постійно переоцінювала свої здібності та боялася не відповідати очікуванням оточення. Свою боротьбу зі шкідливими установками я розпочала з усвідомлення, що кожен успіх ─ це результат моєї праці, зусиль та безперервного навчання. Окрім цього, я шукала натхнення в історіях успіху професіоналів та лідерів галузі. Спілкування з ними, вивчення їхніх методів роботи та набуття досвіду допомагали мені ставити реалістичні цілі й поступово досягати їх.
На початку свого професійного становлення я сприймала кожну невдачу чи помилку як справжній провал. Однак, найбільш значущими для мене були помилки, допущені у командній роботі. У EY, де процес роботи будується на співпраці та відповідальності кожного, я розуміла важливість кожної ділянки роботи та ціну кожної прогалини, адже вони серйозно впливають на результат проєкту в цілому.
Справжньою підтримкою, що допомогла мені здолати труднощі та розчарування від власних невдач, було ставлення моїх старших колег до провалів як до природного процесу навчання та розвитку, які проходять всі молоді спеціалісти. Вони підтримували мене, надавали конструктивний фідбек та поради, аби я змогла вдосконалити свої навички та уникнути подібних помилок у майбутньому.
Момент, коли я вперше зробила щось значне, відбувся ще на початку моєї роботи в EY, коли я взяла участь у масштабному проєкті компанії, спрямованому на реальні зміни та їх впровадження у країні. Я відчула себе частиною великої справи, де моя робота мала реальний вплив на суспільні процеси. Я змогла зробити свій внесок у стратегію та розробку практичних рішень. Усвідомлення того, що наші спільні ідеї, дії та зусилля можуть сприяти позитивним змінам, став натхненним досвідом. Я впевнилася, що здобуті професійні навички та знання можуть слугувати інструментом для досягнення істотних результатів.
Підвищення в EY було результатом прозорого та прогнозованого кар’єрного розвитку. У компанії встановлені чіткі критерії для переходу на наступний щабель кар’єрної драбини, які враховують оцінку бізнес-кейсу, проявленого потенціалу та професійних досягнень працівника.
Регулярний зворотний зв’язок від каунселора (наставника) та старших колег, із якими я працювала, сприяв моєму постійному самовдосконаленню, адже вказував на мої сильні та слабкі сторони. Цей підхід дозволяв забезпечити об’єктивну оцінку та зростання на основі конкретних досягнень.
Компанія активно сприяла моєму розвитку, надаючи різноманітні можливості для набуття нових навичок та знань. Всі працівники мають доступ до внутрішніх навчальних програм, тренінгів, а також постійну підтримку з боку каунселорів. Крім того, робота в EY – це різноманітні проєкти з різними клієнтами, що дає можливість отримати цінний досвід та розвиватися в різних напрямках.
Одні з переваг, які надає EY, це можливість гнучкого графіка, дистанційної роботи та зручність у використанні днів відпустки. Так забезпечують більшу свободу в організації робочого та особистого часу. Крім того, EY пропагує безпечне та здорове робоче середовище. Колеги та керівництво поважають особисті кордони працівників і дотримуються принципу ефективного планування робочих процесів і відпочинку. Зокрема, компанія стимулює делегування завдань молодшим колегам. Це дозволяє уникнути надмірної робочої завантаженості та сприяє професійному зростанню як окремого працівника, так і всієї команди в цілому.

У мене не виникало бажання покинути компанію, оскільки я високо ціную свою команду та захопливі проєкти, у які залучена. Однак, після початку повномасштабного вторгнення, я почала розмірковувати над можливістю скористатися міжнародною програмою мобільності, яка надає можливість здобути міжнародний досвід, працюючи в офісах EY за кордоном. Ретельно зваживши сімейні обставини та особисті міркування, я прийняла рішення залишитися в Україні. Тут я зосередилася на сприянні розвитку українського бізнесу в рамках своєї поточної ролі.
Як працюється зараз і що буде далі?
Сукупність кількох факторів допомогла мені швидко подолати свої страхи з періоду адаптації:
- колективна робота і співпраця із висококваліфікованими спеціалістами;
- наставництво та підтримка від досвідчених колег;
- розмаїтість проєктів та завдань;
- незламне бажання професійно зростати та розвиватись.
Робочий день в EY є доволі динамічним. Здебільшого я працюю дистанційно. Це дає мені більшу гнучкість та можливість працювати з будь-якого місця. Зазвичай я починаю свій день з перевірки електронної пошти та пріоритезації завдань. Однак, термінові дедлайни часто вносять свої корективи й у добре спланований розклад.
Протягом робочого дня я працюю над різними задачами. Вони варіюються від ретельного аналізу правової документації до творчого процесу написання проєкту закону. Після завершення своїх робочих планів на день, якщо залишається вільний час і є натхнення, я займаюсь особистими справами або зустрічаюсь із друзями.
Я маю свої робочі ритуали, хоча їх і важко назвати оригінальними. Мій день не може розпочатися без чашки кави та скролінгу стрічки новин. Після цього я аналізую свої робочі завдання, ставлю перед собою конкретні задачі та планую день. Це допомагає мені зосередитися на найважливіших задачах та ефективно розподілити свій час.
У команді ми маємо кілька спільних традицій, які надають нам можливість підтримувати зв’язок та насолоджуватися спільними моментами. Одна з моїх улюблених ─ це зустрічі з нашим легендарним «деревом» кожні два тижні. Вона з’явилася ще під час карантину, тоді команда була розподілена між менеджерами на підгрупи, так звані «дерева» аби забезпечити завантаженість та взаємодію у середині колективу.
Ці зустрічі з «деревом» дають можливість не лише обговорювати робочі питання, але й особисті. Ми можемо розмовляти годинами про різні речі — від сортів кави та способів її приготування, аж до з’ясування, чи існує «полуторка» на дорозі та що це взагалі таке:)
Крім того, щомісяця відбуваються загальні дзвінки нашої практики, під час яких обговорюються питання, пов’язані з проєктами та роботою. Звичайно, ми не обмежуємося тільки онлайн зустрічами. Декілька разів на рік ми збираємося усією командою офлайн, відвідуємо равликову ферму, саджаємо ялинки або проводимо гру «Сікрет Санта» на новорічні свята, обмінюючись подарунками. Не зважаючи на воєнні дії, наші традиції залишаються живими.

Моє робоче місце можна схарактеризувати як організований хаос або педантичний порядок, в залежності від завантаженості та настрою:) Я не прикрашаю свій робочий простір особливими декоративними елементами, але намагаюся облаштувати його так, щоб створити комфортну та спокійну атмосферу, яка дозволила б мені бути максимально ефективною та зосередженою. Головні атрибути продуктивної роботи ─ це чашка кави та тиша. Звісно, нові виклики воєнного часу змушують нас швидко пристосовуватися до нових умов. Робота над проєктами, завданнями та презентаціями в коридорі вже є новою реальністю, однак нас це не зупиняє.
Мої перспективи розвитку розташовані на перехресті професійного й особистісного зростання, і полягають у моїй здатності зробити внесок у розвиток та відновлення держави. EY, своєю чергою, є унікальною платформою для досягнення цих цілей та внесення позитивних змін у навколишній світ.
Не пропусти жодної серії — стеж за новинами на нашому блозі STUD-POINT. Залишайся з нами, і ми разом відкриємо двері до унікального світу EY в Україні. Підготуйся до захопливої подорожі, де ти станеш справжнім інсайдером!