Ось і наша третя серія про компанію Precoro. У попередньому випуску ми дізналися про роботу ітівця Дмитра Ясьмо, разом хвилювалися за його адаптаційний період та співчували, коли траплялися фейли. Якщо ти ще не читав цього випуску, то спойлер: команда не кинула Дмитра в біді, а допомогла все пофіксити:) А зараз наш випуск про працівника іншого департаменту.
Customer Success Manager компанії Precoro отримує широкий спектр навчальних програм, тренінгів тощо. І це все задля розширення знань у сфері клієнтського сервісу, маркетингу та стратегічного планування. Цікаво побачити як працюється фахівчині Precoro зсередини? Читай матеріал інсайдера!

Ім’я: Каріна Степанович
Посада: Customer Success Manager
Пошук роботи
Пошуки свого кар’єрного щастя я розпочала із різноманітних онлайн-платформ. Наприклад, Work.Ua., Robota.ua, Jobs.Dou. Також моніторила телеграм-канали, які публікують відкриті вакансії. Це тривало орієнтовно протягом двох місяців. В цілому, можливостей, які доступні на цей момент, цілком достатньо в процесі пошуку роботи.
Із тим, ким хочу працювати визначитися було не складно. Ще під час навчання у школі я відвідувала додаткові уроки з економіки та навчалась в Малій академії наук України. Також там я писала наукову роботу з економіки. Тоді й усвідомила, що мені подобається ця сфера. Вона дозволяє знаходити чіткі взаємозв’язки між комплексними речами та пояснює більшість речей, які відбуваються у світі.
Мені подобалось розв’язувати економічні задачі, або читати відповідну літературу. Саме таке знайомство з економікою в шкільні роки дало мені розуміння того, що це саме те, що я б хотіла вивчати в майбутньому. А згодом і працювати у цій галузі.
Найбільш складним у процесі пошуку роботи був саме факт відсутності досвіду в ній, адже деякі роботодавці можуть навіть не розглядати таких кандидатів. Це значно скорочує кількість роботодавців, які готові взяти тебе на роботу. Але це точно не про Precoro:)
Проходження відбору
Мені траплялися відмови від роботодавців. Деякі з моїх поданих анкет навіть не пішли далі на розгляд: я просто отримала відповідь, що не підходжу компаніям по віку. В такі моменти я хотіла знайти роботу ще більше. Хотіла довести й собі, що вік для мене не є перепоною. А за бажання та завдяки постійній роботі над собою, я зможу таки працювати, знайшовши «свою компанію».
Відбір до Precoro складався з декількох етапів: співбесіда з HR, співбесіда з менеджерами, тестове завдання та випробувальні дні. Під час співбесід мене запитували про мій досвід, мотивацію, очікування від нової роботи. Тестове ж завдання вимагало навичок письмової комунікації з клієнтами та знання Excel.
Надалі в мене був п’ятиденний випробовувальний термін. Під час нього я мала змогу трохи вивчити продукт та виконувати певні завдання. Потім ці ж завдання я виконувала, коли вже працювала безпосередньо в компанії. Тобто для мене мої обов’язки вже на посаді не були несподіванкою.
Вже на останніх етапах відбору під час тестових днів я розуміла, що скоріш за все отримаю офер. Усвідомлювала, що якщо вже дійшла до цього етапу, розумію, що мені ця робота подобається, можу виконувати поставлені для мене завдання, то є можливість, що таки візьмуть.
Про взяття на роботу мене повідомила моя менеджерка, з якою я працювала під час тестових днів. Ми зідзвонились, обговорили подальші умови та деталі співпраці. Я була надзвичайно рада такій звістці та з нетерпінням чекала початку роботи й знайомства з новими колегами.
Адаптація в колективі
Складнощі в більшості виникали в перші тижні роботи, адже все було абсолютно новим: колектив, специфіка роботи та ведення комунікацій. Найбільш складно було повністю розібратись із тим, як працює продукт, аби можна було розпочати ефективно допомагати клієнтам.
Колектив мене сприйняв дуже тепло та привітно. Якщо у мене виникали якісь запитання, то мені завжди надавали відповідь та ділились порадами, які могли б мені допомогти. Окрім цього, мене неабияк вразила організованість та злагодженість команди. Вся робота менеджериться на онлайн платформах, де завжди можна знайти/відсортувати потрібну інформацію та відповідно комунікувати щодо робочих питань спланованим та відстеженим шляхом.
Приємно вразило й ставлення колег до мене: хоча я не мала попереднього досвіду роботи та, відповідно, багато чому потрібно було вчитись, колеги завжди ставились з розумінням. Їхня підтримка мене мотивувала та допомагала мені покращувати свої здібності та професійні навички.
Кумедних ситуацій точно траплялося мені не мало:) Намагалася в такі моменти так реагувати, як від того вимагали обставини: спочатку посміятись, а потім врахувати й не повторювати дії надалі.
Перші таски перемоги та невдачі
На перших етапах роботи мене весь час супроводжував синдром самозванця, та часом з’являється й зараз. Це неабияк заважає роботі. З’являлись постійні сумніви щодо своєї компетенції, які часто стримували розкрити свій потенціал на максимум. Аби побороти його, я старалась кожного дня раціонально аналізувати, яку роботу вдалось виконати за день. Це надавало реальну картину мого результату, я могла простежити свій рух і розвиток. Також я спілкувалась з колегами, які давали фідбек. Так я могла почути об’єктивну оцінку моєї діяльності збоку.
Спершу мені не завжди вдавалось вести комунікацію з клієнтами максимально ефективно. Інколи не вдавалось надати відповідь клієнту досконало в тій формі, яку вимагала ситуація. Колеги в такі моменти давали мені фідбек, поради. Я це враховувала. вчилася виправляти помилки, покращувала свої навички. Це дозволило мінімізувати ризик схожих факапів у майбутньому.
Момент, коли я зрозуміла, що зробила щось значне, теж був. Я тоді вперше проводила дзвінок із клієнтом. Я хвилювалася, боялась щось пропустити, або забути. Однак тоді все пройшло добре і такий досвід став гарним початком моєї роботи з клієнтами саме в усній комунікації.
Під час випробувального терміну у мене тривав онбординговий період. Тоді я мала час для вивчення особливостей продукту, внутрішньої комунікації, специфіки роботи загалом. Із цим мені дуже допомогли колеги, які створили доступні онлайн-гайди та навчали мене. Одразу після випробувального терміну я отримала підвищення.
Баланс між роботою та особистим життям підтримувати можна було відносно легко. Для цього я попередньо планую свій робочий день як слід. Компанія в цьому плані теж лояльна: діє політика безперервних неробочих годин, де я можу не відповідати на робочі повідомлення або дзвінки поза робочим часом. Водночас мої менеджери раціонально ставлять завдання та встановлюють реалістичні терміни, що дозволяє уникнути надмірної робочої навантаженості.
Як працюється зараз і що буде далі?
Звичайно, що страхи в період адаптації виникали: не бути ефективною підтримкою для клієнтів, або ж, відповідати на запити не так, як від мене очікують. Однак наразі не можу сказати, що згадані вище страхи досі проявляють себе. Подолати їх в більшості допомогло набуття досвіду та навчання на власних помилках.
Зазвичай мій робочий день розпочинається з відповіді на електронні листи, які попередньо надіслали мені клієнти. Як тільки я дала відповіді на всі запитання клієнтів, я беруся до виконання завдань, які не стосуються власне комунікацій. День закінчується зазвичай зідзвонами з клієнтами, адже значна частина з них перебуває в США.
Оскільки я працюю з дому, то моїм робочим місцем є мій стіл. Люблю аби нічого зайвого мене не оточувало, тому навколо лише потрібне: ноутбук, навушники та нотатник з ручкою. Оскільки працюю я в основному сидячи, то перед виконанням робочих тасків намагаюсь завжди виконати якісь фізичні вправи. Регулярно я відвідую спортзал або вирушаю на пробіжку.
Наразі я відчуваю себе частиною великої команди і радію, що можу бачити, що моя робота приносить видимі результати. Щодо спільних традицій, то ми в Precoro збираємось в офісі разом на квартальні зустрічі. Це важлива подія, для кожного члена команди. На цих зустрічах ми маємо змогу обговорити останні досягнення, спільні цілі та можливості на майбутнє.
Я хочу й далі зростати в Precoro та покращувати свої навички. Хочу допомагати ще більшій кількості клієнтів і виходити на новий рівень відповідальності. В особистісному розвитку буду продовжувати далі навчання, що, відповідно, є взаємопов’язаною річчю. Це допоможе мені так само й у моїй подальшій кар’єрі.
Це наша остання серія про Precoro, але ми не прощаємося із тобою! Попереду на тебе чекає продовження серіалу. Цікаво дізнатися, яка компанія наш наступний герой? Поки триматимемо це в секреті:)