Сьогодні в суспільстві дуже багато ведеться розмов на тему самооцінки людини, і це дійсно є актуальним. Про це ви почуєте будь-де: вдома, в школі, на роботі, при спілкуванні, та деінде. Обов’язково хтось буде говорити про ваш рівень самооцінки. Для одних це може бути приємною розмовою, для інших – не дуже.
Думаю, що варто кожному порозмислити на цю тему. Саме слово «самооцінка» розуміється, як власна оцінка себе, або те що Ви про себе думаєте.
Наприклад, буває так, що людина живе почуттями іншої людини, її емоціями, її успіхами, одним словом, – її життям. А це автоматично означає що, вона залежна від тієї людини. Вона неначе своє «Я» вклала в життя цієї людини. І якщо щось іде не за її бажанням, то для неї настає «кінець світу». Так виглядає залежність. А будь-яка залежність – поганий та дуже згубний стан для людини. З одного боку, людина впадає в депресію, а з іншого – втрачає власне «Я». От і виходить, що депресія – це низька самооцінка людини.
Низька самооцінка починається з процесу низької чи взагалі відсутньої самостійності.
Наприклад, ви вирішили піти на прогулянку лише тому, що це наполеглива рекомендація лікаря. Але якщо ви пішли гуляти в парк, бо вам це подобається, то це є вашим самостійним рішенням. Воно може походити від вашої любові до природи чи до руху, а можливо – від бажання пізнати щось. Якщо не пізнавати, не вивчати світ, в якому ми живемо, то ніде буде отримувати відповіді на свої ж запитання. Якраз отримані нами знання і впливають на нашу самооцінку.
Часто люди говорять: «Це я зробив правильно, а це – неправильно». Думаю, не варто так категорично поділяти світ на правильний та неправильний. Можливо, потрібно сказати, що цей вчинок є більш доречним, а цей – менш. А чому вчинок є менш доречним? Дуже просто. Для кращого вчинку просто не вистачило певних знань.
Наприклад, ви забажали покататися на човні. Сіли в човен і почали смикатися, намагаючись попливти. Думаю що задоволення від такого відпочинку буде небагато. В кінці-кінців, невдоволення призведе до гніву. Це і є підхід до будь-якого питання без ознайомлення, з мізерними знаннями. Але якби перед тим, як сісти в човен, Ви хоча б поцікавилися принципом керування човном та побачили, що є весла, то результат відпочинку був би протилежний.
Або, наприклад, у вас є ідея, і ви бажаєте її комусь донести. Але вас не почули. Ви відчуваєте розчарування та засмучення від того, що вас не розуміють. Ви сподівалися, що ваші слова їм сподобаються. Та суть в тому, що ви свою ідею недолюбили і не доопрацювали.
Як підвищити самооцінку?
Відповідь проста. Потрібно набути нових знань, трошки більше вивчити ту область знань, в площині якої лежить ваша задача. Збільшення інформації чи знань дасть вам впевненість в собі, і, звичайно, зміцніє ваша самооцінка. Знання звільняють людину від її старої системи цінностей. Важливо створювати свою нову, збагачену систему цінностей. Саме так і створюється власне «Я». Для вашого успіху є одна проста умова: – все, щоб Ви не робили, цього повинні хотіти саме Ви, а не хтось інший.
Розвиваючи себе, ви маєте можливість отримувати відповіді на свої власні запитання. З’явиться відчуття внутрішніх орієнтирів, які додадуть вам бадьорості, спокою та віри в себе. Це процес самовідчуття себе, як особистості. Живучи у відповідності до своїх цінностей, ви відчуєте цілісність та гармонію. Життя набуває сенсу! Саме в такому стані людина і розвиває свої унікальні здібності, свій талант.
Так відбувається еволюція, трансформація і метаморфоза особистості. Цей процес тонкий та благотворний. Тут потрібно бути терплячим.